Договір про визнання електронних документів (далі – Договір) укладається відповідно до норм Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852) та положень Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі – Інструкція).
Додаток 1 до Інструкції визначає текст примірного Договору.
Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 розд. ІІІ Інструкції контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряє реквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі.
Після надходження Договору в електронному вигляді автоматизованою системою проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки посилених сертифікатів відкритих ключів посадових осіб, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного Договору при надходженні проекту нового Договору та даних директора, в особі якого укладається Договір, даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). За результатами таких перевірок формується перша квитанція.
Після розгляду Договору контролюючим органом ДФС за основним місцем обліку платнику направляється друга квитанція.
Платником укладається один Договір з контролюючим органом за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого контролюючого органу, в якому такий платник перебуває на обліку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.03).
