ДПІ у м. Івано-Франківську інформує, що Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині зміни функцій контролюючих органів. Статтю 19 «Функції контролюючих органів» ПКУ доповнено статтею 193 «Функції державних податкових інспекцій», якою затверджено, що державні податкові інспекції:
- здійснюють сервісне обслуговування платників податків (193.1.1.);
- здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням (193.1.2.);
- формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, а також реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи (193.1.3.);
- виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом (193.1.4).
У зв’язку з вищенаведеним, для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків згідно зі ст. 100 ПКУ, необхідно звертатися до органу ДФС регіонального рівня (ГУ ДФС у Донецькій області) з відповідним пакетом документів.
Окремо наголошуємо, що керуючись абзацом 3 п. 100.9 ст. 100 ПКУ рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 100.11 ст. 100 ПКУ якщо сума грошового зобов'язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
-передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов'язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань;
-перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Тобто, з огляду на вищенаведені норми ПКУ, при розгляді звернення платника податків щодо розстрочення (відстрочення) орган ДФС має отримати від підприємства-заявника гарантії щодо сплати розстрочених (відстрочених) сум, а негативна історія по раніш отриманим та несплаченим розстроченням (відстроченням) практично зводить до мінімуму прийняття позитивного рішення щодо зазначеного питання. Без системного та комплексного аналізу фінансово-господарчої діяльності заявника неможливо об’єктивно оцінити всі наявні ризики, пов’язані з наданням податкового кредиту, для формування остаточного висновку про доцільність/недоцільність застосування режиму розстрочення (відстрочення).
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську