Головне управління ДПС в Івано-Франківській області

Днями у Івано-Франківській ДПІ начальник відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Галина Кардаш провела сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» з платниками податків на тему: «Актуальні питання оподаткування ПДВ».

Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію».

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з придбання товарів за межами території України та їх поставки нерезиденту  без фактичного його ввозу на територію України?

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (п.186.1 ст.186 ПКУ). Згідно з п.1 ст.74 гл.13 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (п.1 ст.82.гл.15 МКУ)

Враховуючи те, що операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за даними операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

Чи формуються податкові зобов’язання з ПДВ фізичною особою - підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, при продажу власного рухомого майна, який  не використовується ним у підприємницькій діяльності?

Оскільки, власником нерухомого або рухомого майна можуть бути лише фізичні або юридичні особи, то постачання суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, такого майна може здійснюватись ним виключно, як фізичною особою. Якщо, операція з постачання нерухомого або рухомого майна не відноситься до господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ, то відповідно за такою операцією податкові зобов’язання з ПДВ ним не формуються, а право на податковий кредит у такого суб’єкта підприємницької діяльності – платника ПДВ за операцією з придбання зазначеного майна не виникає.

 Чи повинен покупець – платник ПДВ самостійно зменшити податковий кредит у разі відмови з боку постачальника надати розрахунок коригування при повернені товару постачальнику?

У випадку повернення покупцем-платником ПДВ товарів/послуг постачальнику, або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати за товари/послуги, придбання товарів/послуг фактично не відбувається, а тому такий покупець-платник ПДВ має здійснити коригування сум податкового кредиту, сформованого при придбанні товарів/послуг, за результатами податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. Коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку коригування до податкової накладної.

Який штраф передбачений чинним законодавством у разі, якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасну заяву та не зареєструвалась платником ПДВ? 

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України будь – яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (далі - Заява).

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ Заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій понад 1000000 грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Пунктом 9 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, визначено, що податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розд. V ПКУ.

При цьому згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

В свою чергу, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

Особа, яка не зареєстрована як платник ПДВ, не має права подавати податкові декларації з ПДВ.

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Чи оподатковується ПДВ безкоштовна передача майна на підставі договору позики?

Операції з передачі майна на безоплатній основі за договором позики підлягають обкладенню ПДВ. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з пп. «а» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Пунктом 188.1 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

• газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, безоплатна передача майна на підставі договору позики підлягає оподаткуванню ПДВ.

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або вони проводилися в особистих цілях, то чи зобов’язаний такий платник нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому платник податку згідно з п. 198.5 ПКУ зобов’язаний:

- нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ,

- скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або не в господарській діяльності платника податку.

Нагадаємо, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то згідно з п. 198.5 ПКУ платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання.
При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

Чи підлягає перенесенню граничний термін сплати податкового зобов’язання з ПДВ, якщо такий термін припадає на вихідний день ?

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова декларація з податку на додану вартість (далі – ПДВ) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Кодексом не передбачено.

Більш детально про це йдеться в листі ДФС України від 05.09.2016 № 19222/6/99-95-42-01-15.

 Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ, відображену в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів ?

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

 Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, якщо сума ПДВ відображена в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.

Більш детально про це йдеться в листі ДФС України 29.08.2016 № 18631/6/99-95-42-01-15.

Якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, то яким чином виправити помилку ?

Державна фіскальна служба України своїм листом від 17.08.2016 № 17938/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення з зазначеного питання.

Так, процедура подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також обставини, за яких уточнюючий розрахунок подається, визначені ст. 50 розділу II Кодексу.

Форма і порядок заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі − Порядок № 21).

Пунктом 1 р. VI Порядку № 21 встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, згідно з яким платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, встановлених п. 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, зазначені в податкових накладних/ розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було складено таку податкову накладну (а не зареєстровано у ЄРПН), такий платник податку у разі самостійного виявлення помилки зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому штраф, передбачений  абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, нараховується платником лише у разі, якщо  така помилка призвела до заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську