Відповідно до ст. 2.3 Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація), яка вчинена 24 червня 2010 року (далі – Угода) Сторони повинні скасувати всі мита та еквівалентні миту податки і збори на імпорт товарів, які походять з держав ЄАВТ або України.
Статтею 2.2 Угоди встановлено, що Протокол про правила визначення походження встановлює правила визначення походження та методи адміністративного співробітництва (далі – Протокол).
Відповідно до вимог ст. 17 Протоколу продукти, що походять з держави ЄАВТ під час імпорту до України повинні отримати переваги від цієї Угоди після надання одного з таких підтверджень походження:
сертифікат з перевезення товару EUR.1;
декларація інвойс у випадках, встановлених п. 1 ст. 23 Протоколу.
Декларація інвойс може оформлюватись:
a) уповноваженим експортером у межах визначення ст. 24 Протоколу; або
b) будь-яким експортером для будь-якої партії, що складається з однієї чи більшої кількості упаковок, що містять продукти походженням з країн ЄАВТ, повна вартість яких не перевищує 6000 євро.
При цьому відповідно до ст. 24 Протоколу, декларації інвойс оформлюються уповноваженими експортерами незалежно від вартості відповідних товарів.
Таким чином, вартість товарів, походження яких підтверджується декларацією інвойс, оформленою уповноваженим експортером країни ЄАВТ, не обмежується вартістю 6000 євро.
Декларація інвойс може бути оформлена експортером, коли товари, яких вона стосується, експортуються або після експорту за умови, що вона пред’являється у країні-імпорту не пізніше двох років після ввезення товарів, яких вона стосується (п. 8 ст. 23 Протоколу).
Строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс складає чотири місяці з дати видачі у країні-експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни-імпорту (ст. 25 Протоколу).
Статтею 19 Протоколу передбачено випадки видачі сертифіката з перевезення товарів EUR.1 після експорту товару, якщо:
сертифікат не був виданий під час експорту через помилки, мимовільний недогляд або особливі обставини; або митним органам переконливо доведено, що сертифікат з перевезення товарів EUR.1 був виданий, але не був прийнятий під час імпорту через технічні причини.
При цьому у разі крадіжки, втрати або пошкодження сертифіката з перевезення товарів EUR.1 експортер може звернутися до митних органів, які його видали, за дублікатом, оформленим на підставі експортних документів, що є в їхньому розпорядженні (п. 1 ст. 20 Протоколу).
Відповідні роз’яснення надані у листі Державної митної служби України від 30.05.2012 № 11.1/2-16.1/6123-ЕП.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 210.05).
