Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:
з пов'язаною особою - нерезидентом;
з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.
Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Правова сутність договорів комісії встановлена положеннями Цивільного кодексу України, а саме: за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Отож, комісійні договори між українськими підприємствами не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами.
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, відповідно, такі операції не підпадають під визначення контрольованих.
Прес-служба ДПІ у м. Івано-Франківську
