Державна фіскальна служба України листом від 20.04.2016 №14178/7/99-99-19-03-03-17 роз’яснилапорядок декларування податкових зобов’язань з акцизного податку
Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
З метою забезпечення належного декларування зобов’язань з акцизного податку в умовах запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та оформлення і реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних Державною фіскальною службою України розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», який знаходиться на погодженні в Міністерстві фінансів України.
Згідно зі ст. 46 Кодексу застосування нової форми декларації (розрахунків) можливе після набрання нею чинності, тобто її оприлюднення, та лише з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення. До визначення нових форм декларації, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Діючу форму декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 № 14 (далі – наказ №14).
Разом з цим, відповідно до п. 49.2 1 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (тобто, особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
За таких обставин до набрання чинності новою формою декларації платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді, повинні подати податкові декларації з акцизного податку за чинною формою декларації (наказ №14) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі відсутності об’єкта оподаткування акцизним податком декларація подається такими платниками шляхом заповнення титульного аркуша до декларації (без заповнення р.05), заповнення рядків 15 та 16 додатка 1 до декларації з нулями та перенесення їх до розділу В самої декларації (графа В 1).
У разі виникнення об’єкта оподаткування, тобто наявності операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, визначені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, платники податку з реалізації пального повинні задекларувати ці зобов’язання за чинною формою декларації (наказ №14) шляхом заповнення додатка 1 до декларації та перенесення суми податкового зобов’язання до розділу В самої декларації (графа В 1).
Інші платники акцизного податку, зокрема виробники пального, які здійснюють реалізацію пального відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, та суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі пальним, що здійснюють реалізацію відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, декларують зобов’язання з акцизного податку за формою, затвердженою наказом №14, та з урахуванням рекомендацій, наданих листами ДФС від 21.01.2016 № 1903/7/99-99-19-03-03-17 та від 03.02.2016 № 3495/7/99-99-19-03-03-17.
Державна фіскальна служба України звертає увагу, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
