Нагадуємо платникам податків про основні вимоги Податкового кодексу України стосовно підтвердження даних, задекларованих у податковій звітності. Так, нормами статті 44 кодексу встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників, які пов’язані з визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов’язань проводиться на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону та пункту 2.4 Положення первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У разі якщо господарська операція оформлюється бухгалтерською довідкою, то при її застосуванні обов'язково наводяться реквізити, передбачені Законом та Положенням.
Підготовлено відділом комунікацій
ДПІ у м. Івано-Франківську
ГУ ДФС в Івано-Франківській області
