Чи підлягає оподаткуванню ПДФО пеня та відсотки, анульовані банком за самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності, та які були нараховані фізичній особі банком за користування кредитом, який був несвоєчасно повернутий? – з таким запитанням доволі часто звертаються мешканці м.Івано-Франківська до Центру обслуговування платників міської ДПІ. Пропонуємо розглянути наслідки такого прощення.
Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Частиною другою ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами або договором.
Згідно із ст. 509 „Поняття зобов’язання та підстави його виникнення” гл. 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст.546 гл.49 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, пеня або штраф, як окремий вид неустойки, оформляється договором, який є обов’язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 гл.52 ЦК.
Реструктуризація – це зміна істотних умов за первісним договором шляхом укладання додаткової угоди з боржником у зв’язку з фінансовими труднощами боржника (за визначенням банку) та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов’язань за активом [зміна процентної ставки; скасування (повністю або частково) нарахованих і несплачених боржником фінансових санкцій (штрафу, пені, неустойки) за несвоєчасне внесення платежів за заборгованістю боржника; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії] (постанова Національного банку України від 25.01.2012 № 23 „Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями”).
Банком у процесі виконання кредитного договору нараховуютьсяа неустойка (пеня та/або штраф), яку за умовами цього договору боржник зобов’язаний сплатити. Отже, на час початку реструктуризації за кредитним договором у боржника є заборгованість як за основною сумою боргу (кредиту та нарахованих процентів за його користування), так і неустойкою, яку в результаті проведення реструктуризації банк за самостійним рішенням може анулювати.
Зазначаємо, що у п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ окремо не визначено вид боргу, який анулюється кредитором та не зазначена залежність такого анулювання від строків позовної давності.
Враховуючи вищезазначене, заборгованість за прощеною неустойкою у вигляді пені або штрафу є додатковим благом платника податку, яка підлягає декларуванню з відповідним його оподаткуванням.
Підготовлено інформаційно-комунікаційним
відділом ДПІ у м. Івано-Франківську
ГУ ДФС в області
