Одним з найефективніших способів запобігання корупції визнано посилення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб. Декларування доходів і деяких видатків службових осіб є важливим інструментом для запобігання корупції, виявлення фактів незаконного збагачення та конфлікту інтересів у більш ніж 150 державах світу, які запровадили таку вимогу. У більшості з цих держав декларації є публічними, адже громадський доступ збільшує їх антикорупційну цінність. З урахуванням найкращих світових практик Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. запроваджено електронне декларування. Перший етап подання електронних декларацій тривав з 01 вересня по 30 жовтня 2016 року, другий етап закінчився 01 травня 2017 року для осіб які вперше подавали електронні декларації. На виконання Закону, Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято такі нормативно-правові акти:
- рішення від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088, яким визначено систему подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; - рішення від 10 червня 2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким затверджено: порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; форму декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.
Окрім цього, рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 затверджено Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю. Слід зазначити, що Національним агентством з питань запобігання корупції 06.09.2016 р. прийнято рішення № 19 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року за № 1479/29609. Вказаним Порядком визначені строки та порядок перевірки факту подання е-декларацій, а також обов’язок відповідальних осіб з питань запобігання корупції в разі встановлення фактів несвоєчасної подачі е-декларацій направляти повідомлення встановленої форми на адресу Національного агентства. Слід також зазначити, несвоєчасна подача декларацій відповідно до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою притягнення суб’єкта декларування до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема за:
- невчасне подання передбачена адміністративна відповідальність (штраф від 850 до 1700 гривень) у разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання декларації - наприклад, хвороба, відрядження, мобілізація;
- умисне неподання декларації передбачена кримінальна відповідальність може настати, якщо декларант не подасть декларацію після того, як НАЗК виявило неподання і надало можливість подати декларацію;
- завідомо недостовірні відомості в декларації передбачена адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю 100-250 прожиткових мінімумів (з 1 січня 2017 року - 160-400 тисяч гривень) - штраф від 17 до 42,5 тисяч гривень; - кримінальна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю більше 250 прожиткових мінімумів (400 тисяч гривень) - штраф від 42,5 до 51 тисяч гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права займати відповідні посади. Якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (160 тисяч гривень), то можлива лише дисциплінарна відповідальність.
